TAGS: Баришівський р-нГеоргіївські церкви

Церква великомученика Георгія Побідоносця с. Селище Київської областіЦерква великомученика Георгія Побідоносця є справжньою прикрасою Селища. Це невеликий населений пункт на Київщині, який знаходиться на місці поселення часів Київської Русі. Село населяли земельні козаки, які в 1910-1914 роках збудували кращу церкву в окрузі, тому її ще називають «козацькою».

Отож, на початку 1900-х років Селище розрослося і стало багатшим. Тоді місцеві жителі вирішили звести новий храм, для чого чотири роки збирали кошти й вирубали частину сусіднього дубового лісу. У 1913-1914 роках будівництво було завершено.

Варто відзначити, що Георгіївську церкву звели не на місці старої, збудованої ще в XVII столітті, а неподалік, таким чином, в селі було два діючих храму. Однак, за радянських часів, доля цих храмів повторила долю більшості інших — нову церкву закрили в 1917 році, зробивши з неї склад, а стару — розібрали в 1929-му.

У роки Великої Вітчизняної війни, коли Селище було окуповано німцями, богослужіння на деякий час поновилися. У 1960-х роках, після смерті настоятеля — протоієрея Антонія Трипільського, храм кілька років був без священика і стояв закритим.

Відзначимо, що в 60-і роки минулого століття існувало правило, згідно якого, храм, де понад три роки не проводилися богослужіння, передавали державі, а на практиці найчастішеЦерква великомученика Георгія Побідоносця с. Селище ліквідували. Однак, віряни відстояли Селищенський храм і не дозволили його зруйнувати.

У 1965 році розпочалася нова епоха в житті Георгіївського храму — настоятелем храму був призначений молодий священик Михайло Макеєв, який тут служить вже більше п’ятдесяти років. Отцю Михаїлу довелося відроджувати богослужбове життя і сам храм, який був в напівзруйнованому вигляді — вікна були вибиті, дах протікав, а під куполом жили кажани, що літали по церкви під час служб.

У післявоєнні роки село було бідним, тому відновлення церкви було тривалим процесом. Попри заборони від чиновників, отець Михаїл самотужки відроджував святиню. Допомагали хто чим міг. В інтер’єрі збереглися первісні розписи, до яких були зроблені й нові. Цікаво, що жертовником в Георгіївській церкві служить частина раки від мощей святої Варвари, яка перебувала в Андріївській церкві, а потім у Володимирському соборі в Києві.

Величний Георгіївський храм побудований в стилі української народної архітектури. Цікавою і нечасто особливістю сільських храмів є п’ять куполів, які як деякі інші архітектурні елементи виконані в стилі українського необароко. При цьому об’ємна композиція відповідає класичним формам. Основа храму має форму хреста. Вінчає будівлю центральний великий купол на восьмигранному барабані, навколо якого розташовані чотири трохи менших за розміром. Фасади прикрашені різьбленням, над головним входом розміщена ікона небесного покровителя — великомученика Георгія. До основного об’єму церкви через перехід прибудована триярусна дзвіниця.

Церква великомученика Георгія Побідоносця с. СелищеУ 2013 році Георгіївська парафія урочисто відзначив 100-річний ювілей своєї церкви.

Престольне свято: 6 травня.

Приналежнійсть: Бориспільська єпархія Української Православної Церкви.

Адреса: Україна, Київська обл., Баришівський р-н, с. Селище, вулиця Ватутіна, 1.