Священномученик Єрмолай Нікомедійський був серед тих небагатьох християн, хто вижив, після того, як 20 тисяч віруючих спалили заживо в храмі в Никомедії (нині турецьке місто Ізміт) в 303 році за наказом імператора Максиміана (284-305).

Він був священиком і разом з іншими продовжив проповідувати християнство серед язичників. Молодий язичник по імені Пантолеон (згодом великомученик Пантелеймон) часто проходив поруч з будинком, де переховувався Єрмолай. Одного разу Пантолеон зустрівся з Єрмолаєм, і запросив священика зупинитися у нього вдома. У бесіді християнин став пояснювати язичнику всю брехливість і нечестивість поклоніння ідолам. З того моменту Єрмолай щодня став відвідувати цей будинок і хрестив Пантолеона.

Коли проходив судовий процес над святим Пантелеймоном, також був заарештований і святий Єрмолай з декількома сподвижниками. Господь відкрив йому мученицькі страждання, які очікували його на наступний день.

У Єрмолая була можливість врятуватися, для чого він повинен був відмовитися від Христа і принести жертву язичницьким богам. Але святий відмовився від цього, відкрито оголосивши про свою віру в Істинного Бога і готовності віддати життя за Нього. Коли язичники стали загрожувати Єрмолаю та іншим заарештованим християнам тортурами і стратою, то раптово стався землетрус, й ідоли разом з язичницьким храмом впали і зруйнувалися.

Про це доповіли імператору, який розгнівавшись, наказав віддати християн на тортури і стратити їх. Витерпівши всі муки, Єрмолаю відсікли голову. Це сталося близько 305 року.

Згодом частина мощей святого перенесли з Никомедии до церкви святого Симеона в Венеції. В 1503 іншу частину поклали під вівтарем церкви святого Петра в Беневенто (Південна Італія). Коли в кінці XVII століття цей храм зруйнувався, мощі перенесли в міський собор.

Пам’ять мученика Єрмолая святкується 8 серпня.