Священномученик Корнилій Сотник

Священномученик Корнилій СотникСвященномученик Корнилій жив у I столітті та походив з Риму. Був сотником (центуріоном) Італійського легіону, розташованого у Кесарії Палестинській. Він сповідував язичництво, але відрізнявся глибоким благочестям і добрими справами, про що свідчить святий євангеліст Лука (Діян. 10,1). Господь через доброчесне життя привів його до пізнання істини через просвітлення світлом віри Христової.

Одного разу, коли Корнилій молився в своєму будинку, йому з’явився Ангел Божий і повідомив: «Молитви твої та милостині твої згадалися перед Богом. Отже, пошли людей до Іоппiї і поклич Симона, званого Петром, вiн скаже тобi слова, якими спасешся ти i весь твiй дiм» (Діян. 10, 4-6). Корнилій виконав повеління Ангела. Апостол Петр, який отримав в чудесному видінні повчання оголосити Корнилія словами євангельського вчення, прибув до нього та проповідував Розп’ятого Христа. Під благодатним впливом Святого Духа Корнилій увірував у Христа та хрестився разом із рідними. Він став першим з язичників, хто охрестився, а його будинок став місцем зібрання церкви.

До речі, хрещення Корнелія є важливою подією в історії Ранньої Церкви. Ворота Церкви, в межах якої до того часу приймалися лише ті, хто був обрізаний й дотримувався Закону Мойсея, відтепер були відкриті для необрізаних язичників без обов’язку дотримування єврейських церемоніальних законів. Нововведення схвалили християни з іудеїв в Єрусалимі, а остаточно питання було врегульовано на Єрусалимському соборі 51 року.

Він залишив мирське життя і відправився на проповідь Євангелія разом з апостолом Петром, який поставив його єпископом. Коли апостол зі своїми помічниками, святими Тимофієм і Корнилієм, знаходився в місті Ефесі, йому стало відомо про особливо сильне ідолопоклонство в місті Скепсії. Тоді було кинуто жереб і святий Корнілій відправився в те місто.

Там жив правитель Димитрій, котрий вивчив давньогрецьку філософію, шанував язичницьких богів, особливо Аполлона і Дія (Зевса), та люто ненавидів християнство. Дізнавшись про святого Корнилія, він негайно покликав його до себе і запитав про причини прибуття. Святий Корнилій відповів, що прийшов звільнити його з темряви невідання і привести до пізнання Світу Істини. Князь, не зрозумівши сенсу промовлених слів, розгнівався та наказав відповідати на кожне його питання. Коли святий Корнилій пояснив, що служить Господу і що причиною його прибуття є саме благовествування Істини, князь розлютився і зажадав від Корнилія принесення жертви ідолам. Святий просив показати богів. Коли його ввели в язичницький храм, Корнилій повернувся на схід і, схиливши коліна, виголосив молитву до Господа. Почався землетрус, і храм Зевса і всі ідоли в ньому зруйнувалися. Весь народ, який бачив, що сталося, був охоплений жахом.

Князь ще більш озлобився і став радитися з наближеними про те, як погубити Корнилія. Святого зв’язали й підвісили в темниці на ніч. У той час один з його рабів повідомив князю сумну звістку про те, що його дружина і дитина загинули під уламками зруйнованого храму. Але дещо пізніше один з жерців, на ім’я Варват, розповів, що чув голоси його дружини та сина з-під руїн і що вони прославляли Бога християнського. Жрець просив звільнити ув’язненого, бо завдяки чуду, звершеному святим Корнилієм, дружина і син князя залишилися живими. Радісний князь у супроводі наближених поспішив до темниці, зізнався святому Корнилію в тому, що увірував у Христа і просив його визволити з-під руїн храму дружину та сина. Святий Корнилій направився до зруйнованого ідольського храму, і по молитві постраждалі були звільнені. Потому князь Димитрій зі всіма родичами та наближеними були охрещені. Незабаром князь з сім’єю прийняли мученицьку кончину від язичників.

Єпископ Корнилій довгі роки жив у місті, навернувши до Христа все язичницьке населення, та поставив пресвітера Євномія для служіння Богові.

Святий спочив в глибокій старості та був похований поруч зі зруйнованим ним язичницьким храмом.

Пам’ять Корнилія Сотника відзначається 26 вересня.