Першомученик і архідиякон Стефан

Першомученик і архідиякон СтефанПісля подій Вознесіння Спасителя і дня П’ятидесятниці апостоли відправилися на проповідь. З поширенням віри в Ісуса Христа почалися і переслідування тих, хто увірував в Нього, особливо проповідників, котрі доносили людям слово істини. Коли іудейські начальники замислили вбити апостолів Петра та Іоанна, взявши їх в храмі, де вони зцілили кульгавого, іудеїв зупинив шановний усіма законовчитель Гамаліїл. Він звернувся до них з такими словами: «Коли цей задум від людей, то він розпадеться сам собою, а коли від Бога, то ви не зможете зруйнувати його. Стережіться, щоб не стали богоборцями». Начальники іудейські, вислухавши мову Гамалиїла, на цей раз задовольнялися побиттям святих апостолів і заборонили їм проповідувати про Воскреслого Христа. Але злоба іудеїв не згасла, а їх жертвою став архідиякон Стефан.

Серед перших християн були як євреї палестинські, так і євреї еллінські. Євреї еллінські сперечалися з палестинськими євреями про те, що ніби вдови євреїв еллінських отримували менші пожертвування, ніж вдови палестинських євреїв. Апостоли запропонували вибрати сім дияконів для справедливого розподілу матеріальної допомоги бідним вдовам. Народ сам вибрав дияконів серед чоловіків, які мали добру славу. Імена цих дияконів наступні: Прохорон, Никанор, Тимон, Пармен, Филип, Миколай та Стефан. Стефан був призначений старшим над дияконами і тому називався архідияконом. Обраних дияконів поставили перед апостолами, а ті, помолившись, поклали на них руки.

Стефан, бувши сповненим віри та сили Божої, мав благодать творити дива. Він з натхненням проповідував віру у Воскреслого Христа, і брав гору в суперечках з вчителями Закону. За це іудеї обмовили Стефана, звинувативши в хулінні Бога та пророка Мойсея. Знайшовши лжесвідків, архідиякона передали на суд. Коли Стефана вели на судилище, то всі з великим подивом спостерігали, як його обличчя сяяло, ніби лик Ангела. На судилище святий виступив з промовою, розповівши, як отці іудеїв вбивали пророків, що пророкували про Месію, і як вони розіп’яли Ісуса Христа. Ці викривальні слова сильно злили членів суду. У ті важкі хвилини Господь укріпив сповідника радісним видінням і СтефанПершомученик і архідиякон Стефан вигукнув: «Ось я бачу Небеса відкриті й Сина Людського, Котрий сидить праворуч Бога Отця». Почувши такі слова, іудеї та первосвященики закривали свої вуха. Вони вивели Стефана за міські ворота і побили камінням як богохульника. Брехливі свідки, відповідно до чинного закону, повинні були першими кинути каміння в обвинуваченого. Для більшої зручності вони зняли свій одяг і поклали біля юнака Савла, який схвалював це. Савла — очевидця мученицької смерті архідиякона, пізніше чудесним чином відвідав Христос, і той увірував, ставши апостолом Павлом.

Перед смертю Стефан молився, щоб Бог простив мучителям їх гріх. А недалеко, на піднесеному місці стояла Богородиця з Іоанном Богословом, які молилися за архідиякона. Тіло Стефана мучителі залишили на поталу диким звірам. Але вчитель Гамалиїл зі своїм сином взяли тіло сповідника, і поховали в своєму саду. Після цього Гамалиїл увірував в Ісуса Христа і хрестився.
Святий Стефан був непохитний християнином і перший постраждалим за віру в Христа, тому Церква величає його первомучеником. Він прийняв мученицьку кончину в 30 років. З перших століть християнства на честь першого мученика зводилися церкви. Сьогодні Стефановські православні храми діють у багатьох країнах світу, зокрема, Росії, Україні, Молдові, Казахстані, Німеччині, Угорщині, Туреччині, Польщі, Румунії.

Мощі архідиякона віднайшли в 415 році. Коли могила святого була відкрита, повітря навколо наповнилося сильними й надзвичайним пахощами. Тоді від мощей зцілилося 73 людини. Чесні останки святого були покладені в Сіонському храмі в Єрусалимі. Частини мощів незабаром опинилися на острові Менорка і в декількох північноафриканських містах. У 439 році мощі з Сіонської церкви були перенесені до Константинополя, а пізніше їх частини виявилися в кількох храмах Європи.

Частини мощів архідиякона Стефана знаходяться і деяких православних монастирях. Перст (палець) святого зберігається в стародавньому срібному 150-кілограмовому мощовику в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Ця святиня прибула з Нямецького монастиря в Румунії на початку XVIII століття. Десниця святого зберігається в Троїце-Сергієвій Лаврі. А ще частини мощей знаходяться в деяких Афонських обителях.

Пам’ять святого святкується 9 січня та 28 вересня.