Мучениця Агрипина Римлянка

Мучениця Агрипина Римлянка жила в III столітті. Вона народилася в Римі й походила зі знатної родини. З юності діва присвятила себе Богові. Благоухання її чеснот було для християн подібно передчуттю райського блаженства, і вони відрікалися від пристрастей, щоб слідом за святою Агрипиною піти по шляху чистоти та дівоцтва. Багато юних дів та жінок зрілого віку прагнули розділити її спосіб життя, щоб мати частину в тій благодаті, яку Господь дарував святий Агрипині.

Однак у язичників її сяючі чесноти породили заздрісну ненависть. Вони видали святу Агрипину владі за часів гонінь при імператорі Валеріані (257). Її звинуватили в тому, що вона повстає проти інституту шлюбу і за допомогою шахрайства обманює дівчат. На це наречена Христова відповідала, що аж ніяк нікого не вводить в оману, але приводить до Бога і що дівоцтво, яке вона проповідує, не загрожує громадським звичаями, а є шляхом єднання зі Спасителем, Який прийшов у світ, народившись від Діви.

З любові до Небесного Жениха свята Агрипина з готовністю пішла на мучеництво. Її били по устах, але вона зберігала мовчання, підриваючи цим самі основи нечестя. Її оголили й бичували так, що кров залила всю землю навколо, але мучениця подолала всі підступи ворога роду людського. З руками й ногами, закутими в колодки, вона розвінчала омани язичників. Ангел Божий відвідав мученицю і зцілив її рани, і незабаром вона знову з тією ж рішучістю постала перед судом. У чергових муках свята Агрипина віддала Богові душу і забрала на Небеса переможний вінець.

Подруги й духовні сестри Агрипини, святі Васса, Павла та Агафоніка, прийшли на суд, попри загрозу їх власного життя. Коли тіло мучениці кинули на поживу псам, діви взяли останки й пішли. Вночі їх вів стовп світла, вони переходили від одного міста до іншого і зрештою досягли Сицилії. Вони поховали тіло Агрипини в місці, що називалося Меній (Мінео).

Згодом там було зведено церкву в честь мучениці Христової. Присутність її святих мощей вигнало бісів, яким мешканці острова поклонялися як богам, і врятувало людей від мороку помилок. Сарацинські пірати, що посміли напасти на храм, загинули після того, як в небі з’явилася золота голубка з хрестом. Згодом прокажені та багато інших хворих, які приходили вшанувати мощі святої Агрипини, отримували зцілення від недуг.

Святі Васса, Павлата Агафоніка також удостоїлися мученицьких вінців.

На початку XI століття мощі мучениці перенесли в Константинополь.

Пам’ять святої Агрипини відзначається 6 червня.