Преподобна Анна, княжна Київська

Преподобна Анна, княжна Київська, народилася в 1055 році та була дочкою київського князя Всеволода й онукою Київського князя Ярослава Мудрого.

Княжна Анна з дитинства наповнила свою боголюбиву душу християнськими чеснотами, що оточували її в батьківському домі. Ще з молодих років для неї надзвичайне значення мали висока побожність, молитва і правда. Вона досить рано була долучена до книг, батько навіть дозволяв їй їх переписувати.

На родину князя Всеволода великий вплив мав митрополит Київський Іоанн II. Грек за походженням, високоосвічений ієрарх, він дев’ять років (1080-1089) служив на кафедрі Київських митрополитів і за цей час багато зробив для неї. Безумовно, що під його впливом княжна Анна прийняла чернечий постриг. Але треба зауважити, що деякі західні історики пов’язували такий її крок з тим, що нібито вже в 8 років вона була заручена з візантійським цесаревичем Костянтином, сином імператора Костянтина X Дуки. І коли того цесаревича силою постригли в ченці, то і княжна прийняла відповідне рішення. Однак це виглядає малоймовірним, перш за все тому, що Дука був дуже близьким родичем її матері — візантійської царівни Анни Мономах.

Чернецтво на українській землі було тоді у великій пошані, завдяки чому в Київській державі зміцнювалася і поширювалася християнська віра. Так з великою радістю і без будь-якого примусу княжна Анна прийняла чернецтво в 1086 році й стала настоятелькою жіночого монастиря Андрія Первозванного, побудованого її батьком князем Всеволодом в сьогоднішньому старому Києві, недалеко від всесвітньо відомої Десятинної церкви.

Відомо, що Анна зібрала в свій монастир багато монахинь і вчила їх письму, а також ремеслам, співу та шиттю. Ця школа, яку ігуменя Анна відкрила в своєму монастирі, була першою жіночою школою в Київській Русі, а можливо і в Європі. Крім освоєння наук, дівчата вчилися і таким ремеслам, як прядіння, ткацтво, пошив одягу та вишивання. Головною проблемою школи була відсутність високоосвічених вчительок, яких в Києві практично не було. Тому в 1089-90 роках Анна поїхала до Візантії, щоб знайти для своєї школи вчительок, проте точно невідомо, чи вдалося їй це чи ні.

До речі, в тій же поїздці, преподобна, очолюючи руську делегацію, супроводила до Києва митрополита Іоанна III, обраного після смерті його попередника на Київському митрополичому престолі.

З ім’ям Анни Всеволодівни пов’язані перекази пізнього походження про її високе мистецтво лікування.

Близько 25 років преподобна Анна була на чолі Андріївського монастиря і відійшла до Господа в 1112 році. Її тіло було поховано в Андріївській церкві цього монастиря. Варто відзначити, що монастир проіснував до 1240 року, коли з більшою частиною Києва був зруйнований монголо-татарами та після вже не відновлювався.

Пам’ять преподобної Анни Всеволодівни Православна Церква вшановує 16 листопада.