Що таке просфори? Як правильно її зберігати та вживати?

Слово «просфора» в перекладі з грецької мови означає «приношення». У власному логічному сенсі давньої Церкви це усілякі літургійні приношення: хліб, вино, вода, єлей, свічки. Так само диякони записували імена жертводавців просфори-приношення в спеціальний помянник і поминали їх на Літургії. Пізніше словом «просфора» став називатися саме хліб, який призначався для Євхаристії.

Чому саме хліб? Тому що Господь Сам назвав Себе Хлібом. «Я є Хліб життя» (Від Іоанна 6:48). І під час Таємної вечері саме хліб Господь переломив, сказавши: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» (Від Луки 22:19).

Просфора — це цілий невеликий хліб, що складається з двох частин (символ подвійної природи Христа — Божої та людської). Хліб обов’язково має бути дріжджовим або квасним — «живим». Згадаймо євангельську притчу про закваску (Від Матфея 13:33). Просфора печеться обов’язково з чистого пшеничного борошна. Вона також складається з води та солі. Вгорі просфори є печатка. Найчастіше це хрест і букви «ІС», «ХС» — Ісус Христос і грецькі «НІКА» — «перемога». Можливі на печатках також зображення Пресвятої Богородиці, святих.

Що таке просфори? Як правильно її зберігати та вживати?

З просфори з Христовою печаткою вирізається Агнець, який на Літургії стане Тілом Христовим, з інших виймаються часточки з поминанням імен живих і спочилих православних християн. Просфори після закінчення Літургії виносяться з вівтаря і роздаються вірянам. Часто це робиться в свічковій лавці.

До просфори потрібно ставитися як до святині. Це не простий хліб, адже брав участь в найголовнішому богослужінні – Божественній літургії.

Вдома його слід зберігати в спеціальному місці, можна біля ікон, споживати зі святою водою тільки натщесерце, бажано зі спеціальною молитвою (можна знайти у молитовниках). Слід уважно ставитися до крихт, намагатися не смітити та не розкидати їх. Цвіла просфора за звичаєм утилізується: викидається в річку — в проточну воду. Зручно зберігати просфору наступним чином. Поки вона свіжа, розрізати її на маленькі шматочки, покласти їх в полотняний мішечок, щоб вони висохли (можна і в поліетиленовий, тільки не закривати його, щоб був доступ повітря). Коли частинки просохнуть, їх зберігають хоч кілька років. Маленькі шматочки зручніше їсти. Крім того, цільна просфора набагато швидше запліснявіє, тому що всередині її зберігається волога, яка може стати живильним середовищем для спор цвілі.

Сенс просфори подібний змістом до антидору. Він також є шматочками просфори, з якої вирізали Агнець. Слово «антидор» в перекладі з грецької мови означає «замість причастя». Тобто ми не можемо щодня причащатися, але маємо можливість куштувати просфору і пити святу воду побожно як символ причастя, але не як його замінник, оскільки Тіло і Кров Христові незрівнянно вищі. Але як символ Літургії, символ Святої Євхаристії, вираженням пам’яті якої є просфора, і, звичайно ж, при належній вірі, благоговінні і страху Божому просфора оживляє духовні та тілесні сили віруючої людини.

 

За матеріалами статті священика Андрія Чиженка