Радомишльська ікона Божої Матері прославилася зовсім недавно в центральній Україні. У Житомирській області жила віруюча сім’я лікарів. У 1993 році члени цієї родини близько півроку безкоштовно доглядали за хворою. Дякуючи лікарям за допомогу, пацієнтка подарувала їм образ Іверської ікони Божої Матері. Потрібно відзначити, що ця ікона не була особливою — ні старовинною, ні писаною, а звичайною поліграфічною.

Через якийсь час, коли родина медиків повернулася після відпустки додому, то було виявлено, що Богородичний образ був покритий маленькими крапельками, ніби бісером. Найбільші з них були на руці Богоматері та ніжці Богонемовляти. Коли господарі взяли ваткою одну краплю, то вона зразу кристалізувалася. Про цей випадок було повідомлено духовенству Миколаївської церкви міста Радомишля, після чого члени родини стали щоденно читати акафісти. Тоді ікона знову покрилася краплями, а образ став трохи світлішим.

Після цього з благословення правлячого архієрея мироточива ікона урочистим Хресним ходом була перенесена в Миколаївський храм. Сталося це 10 квітня 1994 року. Ця дата була встановлена днем святкування в честь новопрославленого Радомишльського образу. З того часу в цей день в храм стікається безліч віруючих з усього міста та району, щоб помолитися і поклонитися чудотворній іконі.

Випадків чудесної допомоги від Радомишльської ікони досить багато. Перше з них сталося з однією дівчиною, у якої під рукою стали утворюватися великі гнійні нариви. Їх доводилося постійно вирізати, так що вся рука була в шрамах та ранах. Спробувавши багато методів, які не допомогли, хірург сказав, що необхідно зробити глибокий розріз, щоб вичистити рану, але при цьому є велика ймовірність пошкодження сухожилля, через що рука стане гірше функціонувати. Напередодні операції дівчина з матір’ю помолилася біля чудотворного образу, приступила до Причастя і після акафісту помазала руку маслом від лампади, що непогасно горіла біля ікони. Коли перед операцією дівчину оглянув лікар, то з подивом відзначив, що рука чиста й слідів хвороби не залишилося.

Моляться перед цим образом у багатьох життєвих ситуаціях: жінки перед пологами, хворі перед операцією, люди в жалобі. Численні подячні молебні після Божественних літургій свідчать про те, що прохання вірян не залишаються непочутими.